|
Iric, я дивлюся зараз всі загубили себе. Почала шити сумку і вже другий тиждень ніяк не увійду в якийсь ритм, то щось заважає, то руки не стоять, то голова не думає. Ця зима мене дістала. Мало того, що не могла шити півтора місяці через холоднечу в майстерні, так іще й сніг цей довбаний замучив. Всю зиму тільки лопата й дрова в руках. Зараз тане потроху, але земля ще замерзла, нічого не всмоктується, грязюка на льоду і болото всюди. Подивилася троянди свої - все невкрите вимерзло до рівня снігу. Навіть неукривні канадські і старовинні змерзли геть до чорного. Доведеться все під корінь зносити, добре хоч штамби лежали вкриті, хоча один скоріш за все теж змерз. Астрологи кажуть старий світ вмер остаточно, новий ще не проявився, і як тут знайти чи зберегти себе - загадка. Так хочеться повернутись до натхнення і якоїсь продуктивності, але поки ніяк. Головне - немає ідей, ніщо не заводить. Умовляю себе, що треба просто пережити цей період невизначенності і турбулентності, але ж і переживати простіше з улюбленою роботою в руках, а не втикаючи в новини що з ніг збивають.
А що ти думаєш про дитячі ковдрочки? Може замутимо якийсь пошив для Міста добра в Чернівці? Тканин у нас вдосталь, там діток знедолених чимало, може якщо буде ціль шити то і виберемося якось з тої прірви.
_________________ Я Марина, со мной на "ты"
|