Привіт!

Рамина

Бджілка, то вже не обов'язково. Шаленою бджілкою варто смакувати, а жити спокійніше просто бджілкою. Нехай вже молодь шаленіє, а ми потрошку-потрошку, на довше вистачить

.

Бджілка

Рамина згодна з тобою! Буду потроху копошитися.

Соломія, давай не навішуй на себе ярлики. Наше життя продовжується. І не для того гинуть і страждають хлопці, щоб ми виснажували себе думками про погане. На якийсь час перестань читати новини, спробуй пожити без оплакування загиблих і не сходь з розуму від вчинків зелені. Цим ти зможеш себе підтримати і зберегти для подальших дій. 527:

Iric

Соломія
Я собі ємоційний інтелект підіймаю труселями з липучками (на завтра треба 17 штук), гачкованими міні-сумочками і прихватками. Гномов у мене розібрали, тому від мене є якась користь. Хоче чесно кажучи, шити наразі не дуже хочеться. Но нічого, працюємо!

Iric

Київ, Дніпровський район, inno4ka - як?

inno4ka

Iric
Ще тривога. Я поруч в деснянському. Сильный туман, сніжок пролітає, нічого не видно. Чутно добряче.

Favora

Здрастуйте, дівчата! та Слава Україні!
Второй день читаю тему Привет и плачу. Очень рада, что сайт работает, рада, что люди объявляются и стараются общаться. Очень трудно возвращаться к привычной жизни, но надо, небольшими шагами, постепенно...понятно, что образ жизни, * как прежде* не будет и нужно выработать новый, это трудно... в марте, когда бомбили Чернигов, нам с трудом удалось выехать недалеко в село, хватали документы и продукты. Я забрала Жаномку, думала шитье вытащит из депрессии и страха, но не получается, не шьется, даже перед НГ не смогла взяться за шитье, плохо сплю, эмоционально расшатана, все кажется, если буду заниматься не самыми важными делами, что-то где-то случится.... Но ничего, все переживем, все восстановим и будем крепче...Буду заглядывать, может первым шагом станет участие в каком-то совместном пошиве))
Намагаюся розмовляти українською, погано виходить, хоча розумію все і навіть виправляю помилки (а ось діти перейшли легко), думаю осилию цей рубіж... Сили та емоції витрачаю тільки на позитив, а на непотрібних гнид не витрачаю, не варте воно того...

Соломія

Iric
Чому ти думаєш , що від мене нема користі ? Чому , коли жаліюсь на некерованість своїх почуттів , думають , що я нічого не роблю корисного ? Звідки ви таке берете? Добре , більше не буду про таке писати .
Favora
Рада тебе чути , українська у тебе чудова ! Не пропадай !

Рамина

Соломія, не кіпішуй дарма. Користі немає не від тебе, а від надмірних переживань. Варто підтримувати в собі ті емоції, які спонукають до конструктивних кроків. Побачила жахливі кадри про поранених - віднесла до шпиталю 2 помаранчі та пару шкарпеток. Це відпрацьована емоція, вона закінчилася дією. Рефлексувати на те, що тобі непідвладне - це марно витрачати свої ресурси. За умов війни та з огляду на внутрішньополітичні сварки у нас немає перепочинку, просвіту для відновлення. То ж треба просто берегти себе. Я розумію, що всіх хочеться врятувати, всіх пожаліти і всім допомогти. Але ж жалілки наші не безрозмірні.

inno4ka

Соломія
Треба писати. Проговорювати обговорювати грюкати дверима, повертатися. Не змінювати незмінне, а діяти, робити хоть щось. І не обов'язково, щоб це щось було приємним та радісним.
Бережімо себе, ми ще потрібні і не лише собі.

Iric

Соломія
Ну ви даєте, дівчинка!! Де це я написала, що від тебе немає користі? Придумала таке!! Не сумуй!
Favora
Привіт! Мої чернігівці з дітьми їхали до нас, на Західну і в Польщу, а спочатку також поїхали в село і ледь звідти вирвалися. А старші - сестра чоловіка с чоловіком так і пересиділи весь час у Чернігові. Вікна побиті, але будинок цілий.Це на Кошевого. Хоча я думаю, можливо, вулицю вже й перейменували. Рада тебе бачити. Мову опановуй, інакше як нас від русні відрізнити? Тут і тренуйся. Хоча пиши,як тобі зручно.

Бджілка

Favora, приємно, що ми знаходимо один одного. Важко, не весело, але ж коли відчуваєш поряд підтримку, то це вже не так складно. Долучайся до нашого спілкування! Будемо разом ділити горе і радість.

Favora

Соломія
дякую на доброму слові, але до хорошого українського мені далеко, адже мені він не рідний, якщо пам'ятаєш, я розповідала і навіть фотки надсилала

Iric
Ира, я пыталась зайти на сайт в феврале, но увы, по закону подлости все контакты пропали....одна дочка выехала на Западную, очень тяжело выбирались, попали под бомбежку, мы выехали на следующий день, как ты говоришь, пересидели в селе у родителей мужа, тоже с трудностями, не спали из-за канонады, даже не раздевались, иногда сидели в подвале. Не голодали, но хлеба не было больше недели и муки хватило испечь два раза, потом стало все легче или притупились эмоции, не знаю...впервые домой вернулись в августе, убирала новогоднюю елку....Что бы совсем не свихнуться тогда в марте занялась, как подорванная огородом (это я, которая на дух не переношу все эти грядки), вырастила всего разнообразно и много, как в королевских садах, по струнке и без соринки, с утра и до вечера, что б не думать ни о чем, даже уменьшила вес.

Бджілка
Оленка, так, важко, не весело, але начебто потихеньку все налагоджується, будемо витягувати себе самі... подивилася на сайті чудові роботи, відчуваю, бажання ось-ось прокинеться, шитиму)))

Iric

Favora
Ох,як ти вчасно... Саме про тебе згадую. А я тут ялинку прибирала, й ось - пам'ятаєш?

А в лютому ми не працювали, ми відкрилися вже у березні, здається. Наступного дня після 24 і сайт пропад, хостер був у Харкові, а його бомбасили одразу.

kera

Привіт всім!
Favora, рада тебе бачити!

Favora

Iric
звичайно пам'ятаю, з цих маленьких все і почалося, а ось як ти пам'ятаєш чий, у цій масі турбот та подарунків?)))))))

kera
Привіт!
постараюся спілкуватися, а то я зазвичай за шторкою

dublirin.com.ua

Правила форума

Привіт!

Кто сейчас на конференции