| 
					
						 Бджілка Як завжди у тебе - краса неймовірна! Написала тобі в особисті .  А мене трошки тут не було , бо мала неприємні дні  і це не про шиття.  Сусідка , якій я купувала продукти 15 років та трошки допомагала , бо вона була не дуже мобільна, померла несподівано . Мені прийшлось розшукувати її родичів ,які у Києві , завдання було непросте , бо мобілка її якраз перед смертю сусідки зламалася. Але я не зовсім про це. Знаю , що ми тут збираємось більше для позитиву , тому не буду про сумне.  Я зовсім про інше.  Стан квартири  , яку сусідка залишила після себе був жахливий . Дуже захаращена була її домівка. Сусідці  було майже 73 роки і була вона  напрочуд консервативна та менталітет мала ще дуже радянський . В сенсі того , що боялась викинути будь що - "а раптом пригодиться " . Скільки раз я просила її повикидати усе лишнє і дозволити мені зробити там порядок , відповідь була одна - не треба . Аж до крику.  Три з половиною години !!!, вже пізніше , її племінниця грузила  речі на викид та в "Оселю" для потреб людей , які залишилися без житла. Довго приходила я до тями після похорон і коли отямилась , вже зовсім іншими очима подивилась на СВОЮ хату....  Очманіти !!!!!!! Якщо подивитися на мою квартиру дуже прискіпливо , то мабуть мені небагато залишилось до подібної ситуації... Але буду чесною з вами , дівчатка. У мене є три причини , які не дозволяють організувати свій життєвий простір по принципу мінімалізму. Інакше , я б так і жила - без жодної речі , якою не користуюся і яка колись (так років через 10 )  мені може знадобитися. І ці три обставини : песики , шиття як хоббі , та рослинки. Але тим не менше , подумала я собі , все одно потрібно щось з тим робити .  Поки що пораюсь у кухні . Переглядаю кожну річ ,кожну тарілку ,  кожний пакетик невідомо чого і викидаю непотріб. Складніше буде в кімнатах. Тут  значно гірше ... з такого роду рішенням . Адже я шию. Ну як шию , надіюсь ,що буду шити , коли  пройде депресія звязана з війною , коли повернеться натхнення , ... а рапотм у шитті саме цей клаптик буде потрібний ...Тим не менше я більше не хочу жити в такому безладі , та й мені ж не 25 років. Потрібно буде дуже гарно подумати і дати чесну  відповідь собі чи встигну.  Рослинки теж потрошки дарую , віддаю та продаю. Хоча приємно було чути , що на вибір дівчини з Харкова ,  яка знімає квартиру наді мною на третьому поверсі , щодо аренди квартири вплинув мій зелений балкончик влітку. Правда зимою ,я ті вазонки не маю де подіти - трьох поверхові конструкції на моїх темних вікнах.І це не дуже гарно. Песикам моїм уже по чотирнадцять. Більше не зможу нікого взяти після них , не витягую ні фізично , ні матеріально. Аде зараз їх безмежно люблю.    Так що я на даний момент  стараюсь викинути усе лишнє зі своєї квартири  ,а разом з тим і зі  своїх думок . І дуже добре , що йде якась робота , бо читаючи новини , уже потроху їде дах. Пробувала не читати новини , планувала хоч три дні . Та де там , не витримала. Ну от , як добре , що ви є . Можливо не всім буде цікавий мій опус , але слава богу, що є мені де виговоритися. А там , хтось може й сам захоче повикидати ,як і я , все лишнє зі свого життя. Тим більше що зараз цінності життєві дуже сильно помінялись.   Люблю вас , дорогі мої дівчатка ! 
					
						_________________ МОЯ ХАТКА 
					
  
						
					 |