Дорогі форумчанки, мої друзі! Вітаю вас з річницею нашого клаптикового будиночка! Ми знайшли тут можливість вчитися і вчити, ділитися своїми досягненнями і допомагати один одному, підтримати у важку годину і розділити радість... Відійшли у минуле часи шумного форумного життя, нас залишилося небагато, але ми тримаємося один одного і це нас ріднить. Звичайно, що я бажаю всім здоров'я і миру! Кажуть, що всі війни мають кінець. Але нам потрібен не просто кінець, а ми чекаємо на перемогу. Поки хлопці нас боронять, ми бережемо свої родини, свої душі. прикрашаємо світ своїми виробами, зігріваємо своїм теплом інших, дбаємо про тих, хто потребує уваги. Важкий час. Але в такі часи оголюються не тільки нерви, а й показуються назовні наші ніжні почуття. Будьмо сильними , терплячими, кмітливими, добрими і ніжними водночас! Всіх вас обіймаю!
Останній на цей день вінок я присвячую саме нашому форуму, нашому єднанню по інтересам, нашому спорідненню душ. Вінок вийшов ого яким великим! Багато було сумнівів, чи треба його закінчувати як панно. Але ж результат, як як ви бачите, гарний. І навіть знайшлася стіна під нього! Як мій чоловік каже, будинок став схожим на скандинавську оселю. Стебнування виконано нитками люрекс. На жаль, фото не передає той блиск, який є при штучному світлі. (Різдвяні свята завжди мають багато блиску.) Стебнування мене випробувало на терпіння, бо люрексова нитка рвалась дуже часто. Але я проявила залізну міцність духу і довела діло до завершення. Дякую, що ви підтримали рішення разом шити віночки, інакше б я без вас, без відповвдальності перед вами не дійшла до кінця. Разом ми сила!
