dublirin.com.ua

Рамина
Я теж малювати не вмiю. Дерево та метал не обробляла. Одну дощечку для кухнi прикрасила випалюванням. Трубочки з газет не зацiкавили, хоча буси та сережки крутила та фарбувала зi смужок паперу. З лози теж пробувала, одну корзинку робила. Але це в селi в далекому дитинствi з подругою за компанiю, вона цим тодi заробляла. З бiсеру пару штучок зробила, коли моя доця цим захопилась. З сином вчилась робити штучнi квiти. Фрiволiте сплела маленький комiрець. Сказала собi, що можу та й усе. Пару десяткiв сумок сплела макраме. Мiняла iх на журнали Sandra. Бо жила та виживала в той час плетiнням спицями та гачком.обв'язувала та обшивала себе та дiтей. Потiм все зненавидiла на дуже довгий час до того, що бiльшiсть речей просто викинула. Потiм зацiкавилась печворком, але вже не фанатично. Зараз трохи колупаюсь зi сп семплером. Але натхнення нема нi на що. Ажурний светрик вже рiк колупаю.
Оце якось так у мене. Наче вмiю багато що робити, руки е. Та й iдей багато. Та все "прожекти". Пенделя мотивуючого не вистачае.
Дуже жалкую, що вишивати не вмiю.
В дитинствi спробувала, щось не вийшло. Та ще й мама сказала, що я безрука. Так i вiдрiзало.
Оце написала, цiлий роман. Дякую тому, хто дочитав.

inno4ka, шлях як у всіх. Все потроху. Я теж все пробувала, але в більшості випадків не бачила достойного застосування тим виробам, на тому інтерес і пропадав. Єдине, що залишалося незмінним, так це бажання рукотворити.

_________________
Я Марина, со мной на "ты"

inno4ka, я так зрозуміла, що творчий шлях у багатьох приблизно однаковий - зробити, щоб зрозуміти що вмію. Мене випалювання не цікавило, а от фігурки з дерева вірізала. В школі ходила з порізаними пальцями, бо інструментів спеціальних не було. Ну а мами у нас теж схожі, мабуть. Тільки моя не вважала, що я безрука, бо сама не мала схильності до рукоділля, вона просто вважала все що я роблю дурницями.
Так що продовжувати займатися всім що хочеться я вже більше почала, коли стала жити окремо. Але трубочки з паперу мене зацікавили не так давно. Цікава техніка але у мене все так- навчилась і все.

Вя,зання люблю за те, що можна паралельно ще чимось займатися. Дивитися телевізор скучно, якщо в руках нічого немає.
Що люблю робити багато років підряд - це писанки на Паску і пряники імбирні на Різдво. Хоча цього року, мабуть вперше, я не робила писанок. Не було настрою зовсім.

_________________
Brother RS260

Юля, які гарні кошики!

А мені з батьками повезло, і спонукали до творчості, і підтримували, і ніколи жаліли грошей на матеріали.

_________________
Я Марина, со мной на "ты"

Юля
Чудовi штучки зробила. Подобаеться менi.

Привіт всім!
Marta, вітаю! Знаменна подія!
Юля, гарні кошички! З трубочок не плела, не пробувала. Квіточки-килимки подобаються, приємні подушки будуть!
Рамина, стільки краси твориш!
inno4ka, я теж макраме захоплювалася, трохи дрібничок зробила, а сумка була тільки одна, плела для родички, в основному в поїзді, щотижня їхали на село. Вона потім пофарбувала її в горіховому листі, гарна була.
В 90-ті трохи шила і в'язала своїй сімейці, це помагало вижити. Трохи вишивалю. Але дуже повільно все роблю.

_________________
Janome7700, Brother Star 20. я- Таня

Привіт, народ!
Відправила 16,5 кг чищених горіхів і трохи сушених яблук на смаколики для бійців. Якби не проблеми з електрикою, яблука могла б ще сушить і сушить, сусідські сади завалені. Але вже як є. Тепер буду закінчувати стібати ковдру для благодійного проекту.
А у вас що як? Щось тихо тут стало.

_________________
Я Марина, со мной на "ты"

Рамина
Всім привіт!! Дівчатка, навкруги гучно, а в нас тут тихо. Розумію. Але не ховайтеся далеко.
Я трохи шию, зараз авосьок декілька пошила. Вони добре розходяться, тому можу донатити на ЗСУ, хоча і не стільки, скільки б хотілося. На декілька годин вирвалися з подругою в Кошице, була оказія з транспортом. Погуляли. Дивне відчуття спокійного та мирного міста. А на вокзалі одразу "Перший контакт для українців". Велике приміщення, працює цілодобово. Весь вокзал в українській (російській) мові. Люди їдуть. Болить. Місто в хризантемах перед 1 Листопадом.
Юля
Як гарно... Цього ще не пробувала. Але починала так само, як більшість. Навчилася, щось одне змайструвала - та й усе. Більшість по книгах. майже все, окрім бісеру та мережива на коклюшках.

_________________
Модератор
Что ты спрятал - то пропало, что ты отдал - то твоё!
PFAFF 6091, ELNA760 Exellence, Juki TL98
Разное ОткрыткиТазики

Всім привіт! Вгадайте, чим займалась останні дні? Читала всі ваші повідомлення в цій темі. Як добре, що сайт, через який я долучилася до клаптиків, живий! Безмірно цьому рада! Змінила роботу і стало набагато менше часу. Тому і не долучалася до спільних процесів, хоча дуже хотілося. Не можу сказати, що нічого не шила, але то були проекти, що не обмежувалися часом.

Зараз душа болить і зникло невпинне бажання творити... З початку цієї клятої війни почала шити у підвалі черговий бабусин сад, щоб хоч що-небудь позитивне іноді з'являлося в мозку. І тільки одна повноцінна робота за весь цей період у мене зараз є - черговий новорічний чобіток у стилі крейзі-печворк. Це буде іменний чобіток для подарунків маленькому хлопчику.

в мене все по новому старому)))робота,мова, чужа країна яка потроху стає не чужою....Дуже рада що всі не втрачають оптимізму.А за всим цим я скинула десь 8 кг,тому занята зменшенням одягу)))

_________________
Уроки стежки
"Я женщина"-говорю себе, обувая туфли на высоком каблуке.
Тазики уменьшились,но еще не закончились.
Оксана.

Мої онуки теж у Бельгії. Страшенно сумую за ними.

Дорогие подруги, не проходит дня чтобы я не думала о вас. Разделяю ваши горести и невзгоды, берегите себя и близких.
Мои дети уехали из страны...

_________________
Наталья Дражникова
Bernina 1405, Pfaff coverlock 4852
Вышивки , Лоскутное , Из старых джинсов

Igolka
Юля, я дуже тобі рада! Нам всім зараз дуже тяжко, бачу, що й привіт казати пересталия, і семплер наш затихарився... Хочеться помовчати, але так можна й з глузду з'їхати.
Drazhnikova
Я розумію, як важко зараз в росії адекватним людям! Бачишь сама по постам, як ми тепер живемо. Шиємо у підвалах.

Дівчатка, всім привіт!! Будь ласочка, не зникайте!! Вже листопад, нам треба подумати, чи ми будемо існувати, бо рік завершується. Пізніше напишу розклад по фінансам и хостерам.

_________________
Модератор
Что ты спрятал - то пропало, что ты отдал - то твоё!
PFAFF 6091, ELNA760 Exellence, Juki TL98
Разное ОткрыткиТазики

Iric
Дублiрину бути. Я думаю,що з фiнансами справимось, аби зв'язок не зникав. Це ж наша домiвка, а не байрактар чи супутник. Без Притули впораемось. Я точно буду донатити для нас,хоча й привiт не завжди пишу. Свiтла вчора 10 годин не було, то й iнтернету нема, тай зi свiтло теж не завжди тягне. А коли свiтло з являеться, то точно не до привiтiв, бо не вiдомо як довго буде.
Але ми е i Повиннi бути, бо дах зовсiм вiдчалить.
Це лише моя думка. Коли шо, то сорi.

Привіт, дорогенькі! Щось так важко на душі, що чесно кажучи не знаю про що написати. Ми всі у схожому становищі. Хорошого мало, а про погане не хочеться. Життя іде як у тумані. Ми копошимося у домі, саді, вирішуємо якісь сімейні проблеми і чекаємо повернення у мирний час. Ні, не повернення у минуле, вже так не буде. А чекаємо мирного майбутнього.
З джерелом сонячної енергії поки у нас повністю не вирішено. Дещо вже отримуємо, але не в тому режимі. З відключеннями е/е жити стало ще важче. Сьогодні в кар'єрі десь неподалік знищували залишки ракет, а я думала, що це попадання. Був шок, а потім написали, що це заплановано.
Форум повинен жити! Не такі страшні витрати на нього, щоб ми не подужали. Трохи буде затишшя, але ж ми всі тішимося думкою про щасливе майбутнє. Головне, щоб Іра і компані витримали навантаження. Я вже сьогодні проснулася з думкою , а що ми будемо шити на др дублірину??? ми ж не станемо пропускати хід?
Я вас всіх обіймаю. Тримаймо стрій! І настрій!!! Написала і настрій піднявся

_________________
Это моя жизнь... Janome MC 6600p, Janome 350e, Janome FM725
Учусь стегать II курс (фотоальбом в Моем мире)